Автор admin 
Росія посилить намагання ослабити НАТО та ЄС зсередини. Про це пише The New York Times із посиланням на представників двох країн, обізнаних із деталями закритої наради глави РФ Володимира Путіна у грудні 2025 року.
За даними видання, під час зустрічі російський лідер поставив перед спецслужбами та військовими завдання на 2026 рік – працювати над послабленням західних союзів.
Одним із можливих напрямів, за оцінками американської розвідки, може стати перевірка готовності НАТО реагувати на обмежені провокації або атаки проти країн східного флангу альянсу. Серед можливих сценаріїв називають кібератаки, дії невстановлених озброєних груп або обмежене військове вторгнення.
Ще одним пріоритетом Кремля західні розвідки називають Молдову. За даними NYT, Москва розглядає контроль над цією країною як один із ключових елементів своєї стратегії після України.
Західні спецслужби вважають, що Росія прагне зберегти можливість створення сухопутного коридору до Молдови через південь України. Стратегічне розташування країни, яка межує з Україною та має кордони з державами ЄС, робить її важливим фактором безпеки регіону. Молдова стала б для Росії ідеальним плацдармом для подальшої агресії як проти України, так і проти Заходу, кажуть західні розвідники. Росія намагається використати для дестабілізації географічні та економічні особливості. У березні удар по українській гідроелектростанції, розташованій неподалік кордону з Молдовою, призвів до забруднення водопостачання на великій території обох країн. Після цього, російські безпілотники вразили на заході України лінію високої напруги, якою Молдова отримує до 70% електроенергії, що призвело до масштабних відключень електрики.
Тим часом, як відзначив генеральний інспектор збройних сил Німеччини Карстен Бройер, країни НАТО щодня постають перед гібридними атаками. За його словами, Росія активізує операції у “сірій зоні” та паралельно адаптує економіку й військові можливості до потенційного масштабнішого протистояння із Заходом.
На цьому тлі Польща та країни Балтії посилюють захист критичної інфраструктури – зокрема енергетичних об’єктів, газопроводів і гідротехнічних споруд – через побоювання можливих російських диверсій.
Водночас західні розвідники вважають, що одним із головних завдань можливих провокацій Кремля може бути не лише фізична шкода, а й створення політичної кризи всередині НАТО – зокрема суперечки між союзниками щодо необхідності та масштабів відповіді.
Раніше стало відомо, що Росія розглядає можливість використання безпілотників українського виробництва для здійснення атак на критично важливу інфраструктуру в Балтійському регіоні.
У НАТО змоделювали вторгнення Росії до Литви